Харків військовий

Команда проєкту «Війна Впритул» продовжує оцифровувати руйнації України. Крайньою нашою дестинацією став місто-герой Харків, що знаходиться всього в 40 км від російського кордону. Незважаючи на руйнування та постійні обстріли східна столиця живе і бореться. У березні в Харкові лишилося дві третини населення. Понад 3 місяці значна частина з них жила в підземних залах метро в постійній сирості і страху. Однак влітку із запуском громадського транспорту їм довелося повертатися назовні, де чекало вже інше місто. Колись охайний, чистий зелений Харків тепер дивився на своїх мешканців з розбитих вікон зруйнованих і вигорілих будинків. Дороги та тротуари були посічені ямами від снарядів. 

Станом на вересень 30% житлового фонду знищено, 150 тисяч харків’ян лишилися без домівок. Понад сотня садочків і стільки ж шкіл більше не почують дитячого сміху, бо їх зруйнували росіяни. Близько 50 медичних закладів не можуть функціонувати через обстріли. У частину із них уже ніколи не пррийдуть пацієнти, бо приходити нікуди. Але на тлі цього всього починається відбудова: працює транспорт, аптеки, супермаркети, ринки, частина бізнесу; попри проблеми з водою та електроенергією вивозиться сміття, проводять озеленення та розчищення міста.

У центрі Харкова повно будівельної техніки, комунальних працівників та журналістів з різних країн, які під звуки артилерійських снарядів та сирени розповідають про Ізюм та інші міста області. Однак цивільних тут мало. Після весняних масованих обстрілів мешканці уникають прогулянок центральними районами. Вікна багатьох уцілілих закладів та магазинів забиті, парк Горького нагадує майданчик для зйомок якогось горору.  

Коли потрапили на Салтівку, було складно повірити, що перед нами реальність, а не віртуальний світ Сталкера. Найбільше вразило, що у зруйнованих і вигорівших вщент будівлях жевріє життя. Поодинокі люди і родини похилого віку від безвихідності залишаються тут або повертаються у свої домівки і намагаються облаштуватися в них без світла, води та опалення. Вони сидять переважно вдома або поближче до бомбосховищ. Салтівка та центр Харкова найбільше постраждали від бомбардувань. Але є райони, де ситуація більш спокійна, такі собі «заповідники мирного життя» серед пекла. Росіяни майже не кошмарять їх своїми обстрілами, люди більш безпечно ходять тут на прогулянки, в заклади, магазини. Це породило «внутрішньоміську» міграцію харків’ян із прикордонних та центральних частин у більш безпечні Нові будинки, Холодну гору та інші.

Рашисти забирають у нас не тільки життя, будинки, засоби для існування, а й посягають на культуру. У цьому ми ще раз переконалися в Сковородинівці. Унікальний музей українського філософа зруйнований до тла. Від місця, що ще донедавна викликало захоплення туристів та приймало сотні шкільних груп лишилися самі стіни. Загалом в Харкові та області пошкоджено понад 100 архітектурних пам’яток. Частина з них уже не підлягає відновленню.

Ця поїздка показала нам жахіття війни, які неможливо забути і пробачити. Тому разом з Міністерством культури та інформаційної політики України, ДАРТ та Харківською ОДА команда «Війна впритул» уже працює над vr-музеєм пам’яті війни у Харкові, щоб мемориалізувати історію про злочини росіян для наступних поколінь.

Слiдкуй за нами